Проведені заходи

Видатні особистості краю.
Зустріч з випускником училища 2001 р. Семенюком Миколою Степановичем

(Відкрите засідання історичного гуртка «Пошук», ВПХУ №5, викладач - Радюк Г.Л.)

Краєзнавча робота на уроках історії

(ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

АВТОМОБІЛЬНОГО СЕРВІСУ, викладач - Степанова  Ірина Олександрівна)

Любов до Батьківщини завжди конкретна. Це любов до рідного будинка, де народився, до вулиці, по якій вперше пішов до школи. Але для того, щоб полюбити свій рідний край, потрібно його добре знати, зокрема тому, що знання про рідний край так само необхідні для духовного розвитку дитини, як уміння читати й писати.

(Доповідь, відкритий урок)

Знаємо свої права - виконуємо свої обов'язки

(Глибоцький професійний ліцей)

Кожна людина живе в тій чи іншій державі і має зв’язки з суспільством, в якому вона живе. Держава, як офіційний представник суспільства, юридично закріплює, насамперед, в Конституції України, права та обов’язки людини і громадянина.

Конституція – закон про устрій, будову держави, про головні права та обов’язки громадян...

Урок пам'яті Володимира Івасюка "Пісня буде поміж нас"

(Сокирянське ВПУ, викладач - Михайлевська Г.Б.)

    

Міська історико-краєзнавча конференція

 «Рогізна: погляд крізь роки»

Досліджуємо історію рідного краю

20 березня 2019 року учні Вищого професійного художнього училища №5 м.Чернівці взяли участь у Міській історико-краєзнавчій конференції «Рогізна: погляд крізь роки», присвяченій 500-літньому ювілею від часу першої письмової згадки про поселення у мікрорайоні Рогізна, що відбулася у Чернівецькому коледжі дизайну і економіки.

У конференції взяли участь: директор Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Оксана Палійчук, керівник сектору координації діяльності вищих навчальних закладів та науки Михайло Павлюк, директор Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради Микола Собко, доктор історичних наук Олександр Добржанський, співробітник Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України Тетяна Сандуляк, український скульптор Володимир Гамаль. Крім того, науковці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, працівники Чернівецького обласного краєзнавчого та художнього музеїв, Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Івасюка, студенти коледжу дизайну, учні нашого училища, жителі мікрорайону та всі, хто цікавиться історією Рогізни.

У ході роботи унікального наукового дискурсу було розглянуто широке коло історико-краєзнавчих аспектів у межах визначеної проблематики та презентований збірник матеріалів конференції. До нього також увійшли короткі твори відомих людей про Рогізну та бібліографія праць відомого буковинського письменника Івана Синюка.

Хотілося б відмітити, що під керівництвом викладача суспільних дисциплін Радюк Г.Л., учениця ІІІ курсу за професією «живописець» Демчук Тетяна провела цікаве дослідження з життя і творчості відомого скульптора України, уродженця с. Рогізни – Гамаля В.І., яку схвально привітали учасники конференції.

Також, учениці групи №116 за професією «Живописець» Нісчук Ольга та Іфтодій Христина під керівництвом викладача Макушинської Н.В. написали статтю про дослідника, відомого краєзнавця, автора ілюстрованої історії Рогізни (випускника ВПХУ №5 м.Чернівці 2001 року за професією «столяр-різьбяр») викладача філософії і права Чернівецького коледжу дизайну і економіки Семенюка Миколи Степановича.

Учасники конференції та керівники отримали сертифікати за активну участь у підготовці та проведенні Міської історико-краєзнавчої конференції.

Вітаємо Демчук Тетяну, Нісчук Ольгу, Іфтодій Христину з участю у конференції та бажаємо подальших успіхів!!!

    20 березня 2019 р. відбувся щорічний Міжнародний конкурс юних істориків "ЛЕЛЕКА", в якому взяли участь 18 учнів ВПУ радіоелектроніки. Перед початком до учасників звернулася заступник директора з навчально-виробничої роботи Галина Миколаївна Писаревська і побажала плідної роботи і успішних підсумків конкурсу. Учні ознайомилися з умовами завдань і зусереджено працювали над їх виконанням. Цього ж дня конкурсні роботи відправлено до Києва на адресу організаторів - Всеукраїнської громадської організації "Освітній простір". Чекаємо підсумків і сподіваємося на дипломи та відзнаки!!!

Тиждень історії в Сокирянському ВПУ

З 21.01 по 25.01.2019 року в училищі тривав тиждень історії, приурочений до 100-річчя Дня Соборності України (викладач Михайлевська Г.Б.)

Тиждень проводився під гаслом:

«В день соборності та злуки,

З заходу на схід.

Всі візьмемося за руки

Бо один ми рід…»

Були сплановані заходи тижня історії, підготовлені цікаві різноманітні завдання, під час проведення використовувалися різні форми і методи роботи.

Протягом тижня учні були задіяні у проведенні таких заходів:

Понеділок: Відкриття Тижня історії. Виставка-конкурс стіннівок та малюнків «День Соборності України. 100 років» (участь колективів навчальних груп та кл. керівників).

 

Вівторок: Флеш-моб «Одна єдина Соборна Україна» (загальноучилищна акція, заст. Дир. з НВР Короташ І.М.).

 

Середа: Історико-культурний похід до Сокирянського краєзнавчого музею (з учнями групи №46, І-го курсу, майстри в/н Затушевська О.П., Нагірняк А.Г.).

Четвер: Позаурочний захід на тему: «Соборна мати Україна – одна для всіх, як оберіг» (за участі учнів групи №13«О», ІІІ-го курсу, кл. керівник Черній Г.І., проведено в бібліотеці навчального закладу).

П’ятниця: Перегляд документального відео про Акт Злуки (події 1919 року). Брейн-ринг «Любіть Україну» (для учнів групи №17-Т, ІV-го курсу, куратор Швець О.І.).

 

 Підведено підсумки, визначені переможці, яких було відзначено грамотами та призами.

Ми віримо в твоє майбутнє, Україно!

22 січня у приміщенні актового залу училища було організовано проведення виховного заходу на тему: «Ми віримо в твоє майбутнє, Україно!».

Захід підготували та провели гуртківці театрального, вокального та гуртка декоративно-п.І. викладача історії Звізди В.В. 

У програмі заходу було широко представлено історичні події 22 січня 1919 року, учні читали вірші, виконували ліричні композиції, вшановували пам’ять борців за незалежність та свободу нашої держави. 
Як кульмінація заходу пройшла демонстрація фільму День Соборності України.

З вітальним словом до всіх присутніх звернулися в.о. директора В.О. Томак та заступник директора з виховної роботи М’якота М.В. на завершення дійства, під оплески присутніх до святкової зали учні внесли прапор України як символ Акту Злуки.

ПАМ'ЯТІ "НЕБЕСНОЇ СОТНІ"

        В рамках днів вшанування пам'яті Героїв Небесної сотні у Вищому професійному училищі радіоелектроніки відбулися різні заходи. Один з них проведено з ініціативи та активної участі заступника директора з виховної роботи Кавнічук О.К., керівника драматичного гуртка Д. Леончика та викладача історії Л. Петровської.

        Захід проведено у форматі літературно-мистецької композиції на основі поетичної збірки "Антологія Майданівських віршів". Л. Петровська розпочала зустріч з учнями та колегами з читання власних віршів, навіяних лютневими подіями 2014 р., один з яких "Схиляю голову..." увійшов до цієї книги. З розповіді викладача дізналися про упорядника збірки Лесю Воронюк та подивилися відеоролик про презентацію книги широкій громадськості у Чернівецькому Національному Університеті.

        Дмитро Леончик підготував з учнями змістовну і креативну композицію, в якій учні не лише читали вірші з "Антології", а супроводжували їх рухами і сценами, які символізували події Майдану, описані у цих віршах, зробили це дуже чуттєво і проникливо.

        Присутні на заході директор училища Одайський С.І., заступники директора Писаревська Г.М., Кавнічук О.К., викладач предмету "Захист Вітчизни" Сторощук І.В., викладач історії Л.Петровська, Д. Леончик, учні говорили про події Майдану, про сьогоднішню ситуацію на Сході України, про героїв, які боронять українську незалежність, та поділилися  своїми враженнями від формату проведення заходу, коли у камерній обстановці слова і враження сприймаються більш глибоко, ніж на масових заходах.

       Пам'ять Героїв Небесної сотні і загиблих у зоні бойвих дій на Сході України вшанували хвилиною мовчання...

Пам’яті  Героїв на Майдані

В продовження Тижня пам’яті  Героїв на Майдані, 20 лютого  2019 року в актовому залі Вищого професійного училища  № 24 м. Заставна проводився  виховний захід « Пам’яті Героїв Небесної Сотні», який підготували викладач історії Звізда В.В.,  бібліотекар, керівник  гуртка художнього читання та драми Гринчук М.І., керівники вокального гуртка Глинський А.П. та гуртка «Умілі руки» Мулек М.В.

Ведучі урочистого дійства  Красовський Ілля ( група № 14) та Лазоряк Лілія ( група № 7) своїми виступами пригадали присутнім  історичні події    5-річної давності Євромайдану в Києві,  героїчну боротьбу учасників тих кровавих днів за краще майбутнє України, зупинилися на відважних вчинках учасників Майдану на початку перших днів війни на Сході…

На екрані ,паралельно із  текстовими виступами, демонструвалися відеоматеріали лютневих подій 2014 року.

Багато про ті страшні і важкі сторінки Революції Гідності, становлення нашої держави, перші дні АТО та неоголошену війну з Росією було в розповіді учасника і Сотника Майдану з перших і фактично до останніх його днів, командира військових дій  на Сході України  Попадюка Івана,  який на запрошення прибув на виховний захід  до училища.

 Герої Небесної Сотні…Їм було присвячено Хвилину мовчання, на поминальному хлібі запалено свічку пам’яті, про них декламувалися поетичні твори у виконанні Вертипол Юлії  та  Веретеннікової Надії            (група № 27)   та Вакарчука Віктора (група № 26).

У музичному оформленні прозвучали пісні «Не спи, моя рідна земля», «Небесну сотню ,Господи, прийми», «Плине кача», «Мамо не плач…» та «Над землею тумани» у виконанні Пастеркевич Богдани (група № 28) та Красовського Іллі (група № 14).

В проведенні виховного заходу прийняли участь в. о. директора  училища Томак В.О., заступник директора з НМР  Пазюк З.М., заступник директора з ВР М’якота М.В., інженерно – педагогічні працівники , вихователі гуртожитку.

Перед присутніми виступили Пазюк З.М. та М’якота М.В., які акцентували увагу учнів на високій місії людини, правилах взаємовідносин та культури поведінки, збереженні рідної землі, ролі кожного у збереженні єдності та зміцненні України.

Брейн-ринг з правової тематики у ВПХУ №5 

10 грудня в Україні розпочався Всеукраїнський тиждень права, метою якого є ознайомлення молоді із базовими знаннями про свої права та уміння. 11  грудня на базі групи 115-116 за професією   “Живописець”  був проведений брейн-ринг на тему : “Права та обов’язки  людини та громадянина.“ На цей захід був запрошений юрист училища Козловський Олександр Антонович , який був приємно враженний відповідями та правильнимидіями учасників брейн-рингу, адже питання булипов’язанні  з конституційним, кримінальним та адміністративним правом . Учениця Нісчук Ольга розробила проект на тему : “Права дитини” Під час цього заходу наголошувалось, що основною метою держави та права  є завданням навчити дітей не тільки користуватись своїми правами , але й дотримуватись правової поведінки у відносинах з іншими людьми. 

     Викладач суспільних дисциплін:  Радюк Г.Л.

Урок-реквієм "Голодомор. Великий злам"
(Сокирянське ВПУ, викладач Михайлевська Г.Б., сценарій)




14 ЖОВТНЯ - ДЕНЬ ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
(Сокирянське ВПУ, керівник - Михайлевська Г.Б., сценарій, презентація)

  

 

Підготовка до ЗНО-2018


Кодекс честі, ВПХУ №5 

Тиждень права у Ставчанському професійному ліцеї

   

Його геній розрісся, як дерево, простягнувши крону над віками, ВПХУ №5

У війни нежіноче обличчя, ВПХУ №5  (презентація1, презентація2)

 ЗВІТ про індивідуальну методичну роботу за 2017-2018 н.р. викладача історії та правознавства ВПУ радіоелектроніки Л.І. Петровської  
https://drive.google.com/file/d/1VY_0RqriYglocoCCzJqTwFr4QMYOQxqG/view?usp=sharing


Зустріч з військовим капеланом, ВПХУ №5

Методичне об'єднання викладачів історії та суспільних дисциплін

Буковина між минулим і майбутнім, ВПХУ №5

Всеукраїнський тиждень права у Ставчанському професійному ліцеї впродовж 04.12.2017 по 08.12.2017 року

Заходи Степанової І.О. (Чернівецький ліцей автомобільного сервісу)

Робота гуртка «Закон і ми» (Степанова І.О., ЧЛАС)

Звіт про проведення тижня права у ВПУ радіоелектроніки: 04-08.12.2017 р. 
Викладач правознавства - Л.І ПЕТРОВСЬКА  https://drive.google.com/file/d/1TQv0WDn0ZAtfq1JrZ0GdHz1tzvK5B1R3/view?usp=sharing

    На відзначення  80-річчя з дня народження видатного українського політика, громадського і державного діяча, дисидента, публіциста ХХ ст. В’ячеслава Максимовича Чорновола  у гр. №10 проведено тематичну бесіду «Він був пророком у своїй Вітчизні» з метою показати багатогранність його таланту і волелюбність його натури, принциповість громадянської позиції і найкращі людські якості, незламність духу і величезне бажання бачити свій народ щасливим. Сценарій і матеріали підготувала викладач історії Л.І. Петровська, зокрема використано видання «Україна. Повна енциклопедія», довідник з історії України, вірші, газетні публікації, присвячені В. Чорноволу. З інтересом учні переглянули відеоролики «В’ячеслав Чорновіл» з циклу «Обличчя української історії» та «Люди свободи. В. Чорновіл», підготовлений Українським інститутом національної пам’яті, в яких стисло показано трагічну і водночас яскраву долю політика.

        Біограіфія В. Чорновола рясно всіяна судовими процесами та роками ув’язнення. У вигляді рольової гри учні подивилися і послухали уривок із судового слухання справи В. Чорновола, звинуваченого в антирадянській націоналістичній пропаганді, агітації та поширенні антирадянських рукописів, рефератів, віршів, організації несанкціонованих зібрань.

      Мудрість і далекоглядність В. Чорновола звучали у його виступах, роздумах, висновках. Підготовлена добірка цитат показує його велику любов до України, заклики до суспільної злагоди, відданість правді і демократії, особисту відповідальність кожного за долю України: «Україна починається з тебе», «Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося потім гірко любити – втративши», «Немає страшнішої кари за муки нечистого сумління, бо немає вищого судді за правду» та ін.

       Проникливо прозвучали поетичні рядки Є. Сверстюка, В. Симоненка, І. Світличного, Б. Стельмаха та заключні слова викладача: «Ми ще не скоро осягнемо, кого втратили. Але один урок зі смерті видатного політика і патріота мусимо засвоїти вже зараз: ЄДНАЙМОСЯ!!! Ми не змогли об’єднатися навколо живого Чорновола, об’єднаймося ж хоч навколо його пам’яті в ім’я тих, хто поклав свої голови за українську державність, в ім’я тих поколінь, які прийдуть після нас із світлою пам’яттю про своїх пророків».

 ЦІКАВА ЗУСТРІЧ

            06.02.2018 р. в рамках місячника методичної комісії суспільно-гуманітарних дисциплін провела відкрите засідання історичного гуртка, на якому презентувала учням свою книгу «Леонтій Сандуляк – людина, політик, громадянин». На презентації були присутні гості: співавтор Сторожук Сергій Миколайович – головний лікар Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент, Регульська Ірина Богданівна – заступник головного лікаря з медичної частини та Москалюк Володимир Михайлович - директор видавництва «Наші книги». 

            Метою засідання було привернути увагу учнів до видатної постаті Української держави, нашого земляка-буковинця Л.І. Сандуляка, а також розвивати в них пізнавальний інтерес до творчої та дослідницької діяльності, переконати їх у важливості суспільної активності.

            Використовуючи слайдову презентацію, показала багатогранність особистості Леонтія Івановича, як громадського, політичного та наукового діяча, активного учасника державотворчих процесів. Учнів було ознайомлено з передісторією створення книги та її структурою. Звернула увагу на те, що основою книги стала конкурсна творча робота випускниці нашого училища Валентини Корнілової, з якою вона виборола ІІ місце у ХVІ Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості «Об’єднаймося ж,брати мої!» у номінації «Історія України і державотворення», а тому Валентина теж є співавтором книги.

            Цікавими були для гуртківців  виступи гостей. С.М. Сторожук розповів про Леонтія Івановича як про свого викладача Чернівецького медичного інституту і колегу по науковій діяльності. Це були щирі спогади про студентські роки і лекції Л.І. Сандуляка, захоплення дослідами та медичними експериментами, про наукове відкриття та надзвичайно важкий і упереджений щодо Леонтія Івановича захист його докторської дисертації, про мудрість, людяність, вимогливість, дотепність, наполегливість та інші прекрасні риси свого вчителя, наставника  і до теперішнього часу друга і порадника. Також Сергій Миколайович сказав, що Чернівці можуть пишатися багатьма цікавими і видатними людьми і порадив учням писати про них нові творчі роботи.                              

            В.М. Москалюк розповів про видавництво «Наші книги» та здобутки свого колективу, про процес роботи різних фахівців над створенням книги, про знайомство з Леонтієм Івановичем. Володимир Михайлович подарував училищу декілька історичних видань і книги про наше місто та побажав учням успішного навчання, бути активними у суспільних справах, допитливими у пізнанні світу та патріотами своєї держави.

            Гості також відповіли на запитання учнів.

            Наприкінці зустрічі було проведено міні-вікторину з питаннями по біографії та діяльності Л.І. Сандуляка, а також по структурі та змісту книги. Найактивнішими виявилися учениці ІІІ курсу Бойчук Ангеліна і Писарюк Інна та учень І курсу Симованюк Михайло. Вони отримали в подарунок презентовану книгу з підписами авторів та видавця, яку їм вручив С.М. Сторожук.

            Щиро вдячна нашим поважним гостям, які знайшли час для зустрічі з учнями! Зі словами подяки до усіх присутніх звернулася також заступник директора з виховної роботи О.К. Кавнічук.

           

Голодомор 1932-1933 років
(виступ на Обласній учнівській науковій конференції учня 333 групи Гавриляна Дем’яна, ВПХУ №5)             

Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був Голодомор 1932—1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. "Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями", — писав американський професор Р. Конквест.

Аналіз тодішніх подій переконливо свідчить, що в українському селі мали місце всі елементи політики геноциду. Такого висновку дійшли і члени Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні, яка працювала д 1988—1990 рр. Геноцидом українського народу визнали голодомор 1932—1933 рр. Верховна Рада України, а також понад півтора десятка країн світу. Низка зарубіжних парламентів готують таке визнання.

Головною причиною голодомору 1932—1933 рр. була цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва. Адже сам Сталін визнавав, що загальний урожай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше кажучи, харчів не бракувало. Проте держава цілеспрямовано конфісковувала більшу їх частину, в т. ч. зерно, яке призначалося для насіннєвого, страхового і фуражного фондів, ігноруючи заклики і попередження українських представників з місць. Це прирекло мільйони людей на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як штучний. Спроби протидіяти насильству жорстоко придушувалися. Вище партійно-державне керівництво Української СРР, зокрема генеральний секретар КП(б)У С. Косіор, голова ВУЦВК Г. Петровський, голова Раднаркому України В. Чубар, не знайшло в собі політичної волі та особистої мужності протистояти диктату Й. Сталіна, фактично ставши слухняним знаряддям у його руках.

Голод, що поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої сили на поч. 1933 р. За підрахунками дослідників, в Україні щодня помирало голодною смертю 25 тис. осіб, щогодини — 1 тис, щохвилини — 17. Середня тривалість життя українців у 1933 р. у чоловіків становила 7,3 року, а в жінок — 10,9 року.

Залишившись без хліба, селяни їли мишей, щурів та-горобців, кісткову муку і кору дерев. Відбувалися численні випадки канібалізму (лише офіційно за фактом канібалізму 1933 р. в Україні було зареєстровано 2 тис. кримінальних справ). Конфіскації збіжжя тривали, незважаючи на те, що з голоду вимирали цілі села. За вказівкою московських емісарів В. Молотова, Л. Каґановича, П. Постишева, які керували хлібозаготівлею в Україні, коли хліба не було, забирали сухарі, картоплю, сало, соління, тобто всі запаси їжі. 

Траплялися випадки, коли вилучали навіть шкіряні речі, щоб їх не варили та не їли. Купи зерна та картоплі, зібрані на залізничних станціях для вивезення в Росію, нерідко гнили просто неба. Але охорона не підпускала до них селян. 

7 серпня 1932 р. ВЦВК і РНК СРСР ухвалили постанови "Про охорони соціалістичної власності", за якою за крадіжку колгоспного майна вводилася "вища міра соціалістичного захисту" — розстріл з конфіскацією всього майна або позбавлення волі на термія не менше 10 років. Як крадіжка кваліфікувалася навіть спроба принести додому з колгоспного поля жменю зерна, щоб нагодувати голодних дітей. Не дивно, що сучасники називали цю постанову "законом про п'ять колосків".

Намагаючись врятуватися, тисячі селян, незважаючи на те, що шляхи, які вели до міста, були блоковані, все ж пробивалися туди в надії купити хліба. Однак сільським жителям продавати хліб заборонялося. Не знайшовши порятунку в місті, вони вмирали там просто на вулицях. У Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Полтаві, Києві, інших містах померлих від голоду кожного ранку збирали і вивозили до братських могил.

Аби позбавити селян можливості дістати щось для харчування, їм не дозволялося також найматися самостійно на роботу на промислові підприємства, переходити або переїжджати в Росію. На кордоні з нею, як і з Білоруссю, а тим більше з Румунією та Польщею, стояли загороджувальні загони, які розстрілювали втікачів з України.

Трагічною була доля селянських дітей, котрим випало відчути на собі пекло Голодомору. "Була весна 1933 р., — згадує один із очевидців, — білим цвітом цвіли вишні, яблуні, були погожі весняні теплі дні, але сільські діти не бігали, не гралися, а сиділи попід тинами з попухлими ногами, складеними в калачик. У той час у кожному класі сільської школи висів лозунг: "Спасибі товаришу Сталіну за щасливе дитинство!" 

Рятуючи дітей від голодної смерті, окремі батьки будь-якою ціною везли їх до міста і залишали в установах, лікарнях, просто на вулицях. "Хто не мав іншого рятунку, — згадує Р. Дзюбіна, яка під час Голодомору проживала на Київщині, — виходили до поїзда і під час руху закидали своїх дітей до вантажних вагонів, надіючись на те, що їх десь хтось зніме і таким чином дитина виживе". Лише у Вінниці, згідно з офіційними даними, міліція підібрала за перші дні травня 1933 р. 20 підкинутих немовлят. За той самий час в інших дев'яти населених пунктах знайдено ще 304. А скільки їх було загалом по Україні?! 

Тисячі дітей-сиріт, як свідчать документи, бродили поодинці та групами по селах, дехто помирав на дорозі, інші добиралися до міст, залізничних станцій, просили милостиню, вчиняли дрібні крадіжки. Наприкінці червня 1933 р. на станції Козятин міліція затримала 307, а-в липні — 1340 голодних безпритульних дітей. Таке саме становище склалося у Жмеринці, Вапнярці, інших великих і малих залізничних станціях. Чимало з цих дітей помирало. Зокрема, на початку червня 1933 р. на тій самій станції Козятин знайдено 15 померлих від голоду дітей.

Допомогу голодуючим намагалися надати західні українці. Зокрема, вони пускали плоти з харчами Збручем і Бугом. Польські прикордонники, знаючи про Голодомор, дивилися на це крізь пальці. Проте на протилежному березі радянські прикордонники стріляли в українців, які намагалися підхопити ті плоти. 

Загалом у 1932—1933 рр. в Україні загинуло від 7 до 10 млн. осіб. Особливо болісно лихо відобразилося на дітях: у багатьох селах після голоду закривалися школи — їх більше нікому було відвідувати. Тим самим підривалася етнічна основа становлення української нації — село, знищувався прошарок, від якого залежали процвітання суспільства, здатність його до розвитку. 

Трагедію українського села Й. Сталін та його оточення сприймали як чергову перемогу комуністичної ідеї. Так, один із соратників "вождя народів" М. Хатаєвич, обраний наприкін. 1932 р. членом політбюро, другим секретарем ЦК КП(б)У, з гордістю заявляв: "Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну". 

Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне почуття страху, необоротно вплинула на генофонд нації. (Згідно з Указом Президента України, починаючи з 2000 р. у четверту суботу листопада в нашій державі щорічно відзначається День пам'яті жертв Голодомору і політичних репресій.)

Керівник:   Г.Л.Радюк